Соціалізація дошкільників засобом ігрової діяльності

Abstract

У сучасній соціокультурній ситуації головною домінантою є соціалізація особистості як результат її соціального розвитку та виховання, досягнення оптимальної форми соціальної активності та компетентності, що дає змогу дитині бути активним перетворювачем власного життя та довкілля, мати право свободи вибору і ставати суб’єктом власної життєдіяльності. У зв’язку з цим системі закладів дошкільної освіти відводиться особлива роль – спільно з сім’єю стати провідною соціальною інституцією соціалізації, яка забезпечує запровадження супроводу особистості дитини дошкільного віку, спрямовує на розвиток соціально та індивідуально значущих рис особистості. Відповідно до суспільних потреб вітчизняними і зарубіжними вченими розроблено концепції соціалізації особистості (І. Звєрєва, А. Капська, І. Рогальська, С. Савченко, С. Харченко); розкрито соціально-педагогічні аспекти проблеми (А. Богуш, О. Бодальов, Н. Грама, Т. Жаровцева, В. Караковський, І. Кон, Ю. Косенко, С. Литвиненко, А. Мудрик, Л. Новікова, Т. Степанова, Я. Щепанський). Особливе місце серед досліджень проблеми соціалізації посідають праці, що присвячені соціалізації особистості на ранніх етапах онтогенезу (Л. Артемова, А. Богуш, Ю. Богінська, Л. Варяниця Н. Гавриш, О. Караман, С. Козлова, В. Кузьменко, С. Курінна, І. Луценко, О. Малахова, Т. Поніманська, Р. Пріма ) та інших.