Особливості репетиторства як різновиду сучасної неформальної образотворчої освіти

Abstract

Виходячи із протиставлення понять “формальне” – “неформальне”, можна стверджувати, що за своєю сутністю освіта, а особливо мистецька, апріорі може бути лише неформальною, оскільки у іншому випадку вона втрачає особистісний і суспільний сенс, перестаючи виконувати свою провідну місію – соціалізації особистості. Поняття неформальної освіти асоціюється з індивідуальним підходом до навчання і виховання учня, який не може бути повністю формалізованим взагалі, а у мистецькій освіті особливо, оскільки базується на врахуванні неповторності індивідуума, спонтанної креативності процесу його саморозвитку, непередбачуваності всіх нюансів міжособистісних стосунків вчителя і учня тощо. Стаття присвячена виявленню сучасної структури репетиторства у образотворчій галузі. Пропонується визначення типів репетиторства у цій галузі залежно від мети: підготовче, допоміжне, корекційне, розвивальне, розважальне. Розглядається вплив певного типу репетиторства на стратегію поведінки репетитора, характер програми занять тощо.