Напрями роботи на уроці сольфеджіо в старших класах ДМШ

Abstract

У наш час сольфеджіо як навчальна дисципліна переживає справжню кризу. В країнах Західної Європи та в США більшість людей взагалі не знає значення слова «сольфеджіо». В Україні навіть у провідних мистецьких закладах успішність студентів зі спеціальності значно вища, ніж із сольфеджіо, гармонії та інших музично-теоретичних дисциплін. Проте ця дисципліна «багатогалузева», широка, має значний музично-розвивальний потенціал. Адже вміння елементарно прочитати ноти, усвідомити логіку руху акордових послідовностей, відчути жанрово-стильові особливості твору – чи не найкращий показник рівня музичної грамотності загалом. Проблеми викладання сольфеджіо в початкових мистецьких навчальних закладах висвітлювали такі видатні музикознавці, як Ф. Аерова, Г. Виноградов, М. Картавцева, Є. Назайкінський, А. Островський, В. Подвала та багато інших. Але музично-естетичні та пізнавальні потреби молоді змінюються так швидко, що навіть найкращі методичні знахідки талановитих педагогів потребують постійної корекції й оновлення.