Діяльність Миколи Дилецького в контексті музичної освіти

Abstract

Сучасна музична освіта ґрунтується на кількох китах. Тут і модернізовані інструменти, і забезпеченість репертуаром, і новітні дистанційні форми, і методичні вказівки. Однак, наріжним каменем результату, як видається, залишається творча особистість викладача. Майже 300 років тому (бл. 1630) у Києві народився Микола Павлович Дилецький – український музикант, викладач, теоретик і композитор, автор праці «Мусикийская граматика» (1675), яка докладно пояснила технічну суть лінійної нотної системи, партесного співу і партесної композиції. Як просвітитель, він стояв біля колиски нової національної освіти та мистецтва: відіграв велику роль у становленні музичної культури 17–18 ст., формуванні професіоналізму, поширенні багатоголосного співу. Людина ґрунтовної освіти і широких поглядів, він добре засвоїв європейську музичну техніку і пристосував її до вітчизняного матеріалу. Як регент і вчитель церковного співу – працював у Вільно, Смоленську і, з 1670-х років – у Москві.