Загальноестетичні засади та світоглядні ідеї художньої культури Європи кінця ХІХ – початку ХХ ст. як передумови виникнення нових напрямів театрального танцю

Abstract

У статті виявлені, проаналізовані та систематизовані загальноестетичні засади та світоглядні ідеї художньої культури Європи кінця ХІХ – поч. ХХ ст. як передумови виникнення нових напрямів театрального танцю ХХ ст.: 1) «ідея свободи» в театральній драмі; 2) ірраціоналістична модель всесвіту запропонована філософами на межі ХІХ–ХХ ст.; 3) відродження міфологічного мислення; 4) нові філософські системи і концепції ідеалістичного спрямування кінця ХІХ – поч. ХХ ст., що прийшли на заміну позитивізму, передусім, «філософія музики» Ф. Ніцше і А. Шопенгауера, інтуїтивізм А. Бергсона, що протиставляють художню творчість інтелекту, визнають її інтуїтивну, або екстатичну природу, приймають у якості носіїв творчого начала органічно-душевні процеси, або екстатичні духовні акти як вихід за межі природного та соціального, до «потойбічного світу»; 5) символізм у мистецтві; 6) народження символічною культурою феномену багатосторонньої, універсальної творчої особистості, виникнення нового типу художньої єдності, нового типу мислення; 6) світоглядні ідеї Франсуа Дельсарта; Еміля Жака Далькроза; Василя Кандинського «про духовне у мистецтві»; маніфест «Танець майбутнього» Айседори Дункан, ідея мистецтва нових можливостей, мистецтва як типу філософування, а також ідея створення єдиної художньої мови, за допомогою якої був би здійснений глибинний внутрішній художній синтез.