Аксіологічна та телеологічна складові дискурсу фітнес-занять

Abstract

Враховуючи той факт, що соціальне життя становить певну сітку взаємопов’язаних соціальних практик різного плану, під якими розуміють відносно усталені форми суспільної діяльності [7, с. 50], англійськомовний фітнес-дискурс (далі – АФД) є самостійним різновидом соціальної практики, що відбиває певні мисленнєво-мовленнєві особливості мовців та реалізує комунікативні наміри індивідів, спрямовані на задоволення різнопланових нижчих та вищих потреб [5, с. 366]. Інакше кажучи, фізіологічний бік людської природи, її біологічні потреби (тілесні чи духовні) мотивують індивіда до необхідності їх реалізації. Форми, в яких об’єктивуються потреби, можуть бути різними. Однією з таких форм є комунікація, у процесі якої виникає новий інститут (фітнес-клуб) і, як наслідок, різновид спортивного дискурсу – фітнес-дискурс.