Портрет української інтелігенції зламу століть крізь призму епістолярної спадщини Лесі Українки

Abstract

Постановка проблеми. На порубіжжі ХІХ й ХХ століття молоде покоління української інтелігенції активно долучається до суспільно-політичної роботи, розробляючи власну концепцію національного відродження України. Однією з ключових тем на шляху вироблення державотворчої стратегії було й визначення ролі української інтелігенції в цьому процесі. Це питання спровокувало чимало дискусій, як на сторінках періодичних видань, так і в приватному листуванні, яке й приватним можна вважати умовно з огляду на ті важливі світоглядні проблеми, які порушувалися в епістолах. Не становить винятку й епістолярна спадщина Лесі Українки, оскільки окремі листи за змістовим наповненням і стилем співмірні з публіцистичними виступами в пресі. Актуальність пропонованої наукової розвідки визначається тим фактом, що розмисли Лесі Українки про громадянську позицію української інтелігенції, її моральне обличчя дозволяють сучасникам винести з уроків історії те раціональне зерно, котре допоможе уникнути прикрих помилок у національному державотворенні.