Структура уроку класичного танцю та його основні поняття. Методичні рекомендації з курсу «Класичний танець та методика його викладання»

Abstract

Класичний танець – канонізована система виразних засобів хореографічного мистецтва, яка заснована на принципі поетичного узагальненого трактування сценічного образу; розкриття емоцій, думок та почуттів засобами пластики. У класичному танці рухи входять не в емпіричній формі, а в абстрагованій до формули вигляд. Навчання класичному танцю починається з екзерсису. В екзерсисі різнобічно розвивається мускулатура ніг, їх виворітність, крок і plie (присідання); постановка корпуса, рук і голови, координація рухів. У результаті щоденного тренування фігура здобуває стрункості, виробляється стійкість; виконавець привчається до правильного розподілу ваги тіла на двох і на одній нозі. Екзерсис починається біля палки, потім, у міру засвоєння рухів, переноситься на середину залу. На середині залу урок поділяється на adagio і allegro. Навички, що здобуваються виконавцями в екзерсисі, повинні підтримуватися щоденним тренуванням, які здобуваються за рахунок дотримування методичних правил.