Методи нейрокогнітивних досліджень креативності: переваги та недоліки

Abstract

Поява протягом останніх двох десятиліть сучасних методів дослідження структури мозку та його функцій призвела до експоненціального зростання кількості нейрокогнітивних досліджень креативності. Разом із тим відмічається неоднорідність та суперечливість даних про нейрофізіологічні та нейроанатомічні кореляти творчого процесу, що пов’язується з методологічними, концептуальними та методичними проблемами нейронаукового вивчення креативності. Залишаючи тут осторонь розгляд дискусій щодо визначення поняття креативності та підходів до її дослідження, розглянемо методичні аспекти проведення нейрокогнітивних досліджень мозкових механізмів творчої активності людини.