Яківчанський ліс як осередок збереження лісової фіторізноманітності в Полтаві

Abstract

У статті наведена ботанічна характеристика Яківчанського лісу – природного структурного елемента Полтавського міського парку – парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Охарактеризовано фіторізноманітність лісу, яка в цілому є типовою для дібров Лівобережного Лісостепу, із чітко виявленим неморальним флористичним ядром. У складі флори вказано рідкісні види, які охороняються на державному (Epipactis helleborine (L.) Crantz) та регіональному (Vinca minor L., Scilla siberica Haw.) рівнях. Зазначено основні екологічні загрози та проблеми, що виникають внаслідок забороненої господарської та нерегульованої рекреаційної діяльності: витоптування рослинного покриву, несанкціоновані проходи через лісовий масив, знищення чагарникового ярусу, засмічування, викопування рослин, вигрібання лісової підстилки, викопування верхнього шару ґрунту, випилювання дерев, в тому числі й сухостою та ін. Це змінює оптимальний екологічний режим біотопу і негативно позначається на екологічному стані лісового масиву, насамперед, через збіднення й знищення видової різноманітності та синантропізацію флори. Яківчанський ліс розглядається як останець типових лісостепових дібров і цінний осередок збереження лісової фіторізноманітності в умовах Полтави. Пропонуються деякі заходи екологічного менеджменту, спрямовані на його збереження та ефективну охорону. Зокрема, для ефективної реалізації природоохоронних заходів щодо Яківчанського лісу, на нашу думку, доцільним є зонування території Полтавського міського парку як поліфункціонального об’єкта природно-заповідного фонду і визначення за Яківчанським лісом заказної зони з відповідним режимом охорони.