Семантична диференціація інтенційних прийменників на вираження мети-пошани

Abstract

У статті встановлено реєстр первинних і вторинних інтенційних прийменників та їхніх еквівалентів; вирізнено групу прийменників, які є носіями значення мети-пошани; з’ясовано особливості функціювання прийменників із семантикою мети-пошани. Групу прийменників зі значенням мети-пошани складають інформативно достатні одиниці, утворені адвербіалізованими прийменниково-іменниковими формами, що групуються навколо семи ‘пошанаʼ. Крім добре відомих прийменників на знак + Subst2, в/у знак + Subst2, на відзнаку + Subst2, на честь + Subst2, в/у честь + Subst2, на ознаменування + Subst2, на славу + Subst2, у/во славу + Subst2, на славу + Subst3, виявлено прийменникову одиницю, не зафіксовану досі в лексикографічній практиці та працях лінгвістів, – на пошану + Subst2. Іменниковий компонент розгляданих прийменників утратив свою первинну семантику, тому значення таких одиниць потрактовано залежно від контекстуального оточення. Для кожної зазначеної прийменникової одиниці окреслено коло вживання та особливості сполучуваності.