Ліричні пісні про кохання полтавського фольклорного регіону

Abstract

Узятися фіксувати фольклор, скажемо за П. Кулішем, нас спонукала «щира прихильність до рідного краю, до рідного плем’я». Ми записували народні пісні в селі Улинівці Козельщинського району Полтавської області. Улинівка – це колись велике село, із цегельним заводом, фермами і пташниками, чотирма ставками, великою гарною школою. Поселення тут дуже давнє, згадується ще із ХVІІІ ст. Відомо, що раніше село називалася Кащівкою – від прізвища тодішнього пана-господаря. 1862 року його викупив і став власником пан Улиновський, звідси – й нова назва. Поміщик привіз із собою і перших ремісників, наприклад, майстрів-тесль. У центрі села стояли панський маєток, церковно-приходська школа, дерев’яна церква, збудована Улиновським; у ній – рідкісний дерев’яний іконостас, величний церковний хор. Довкруж Улинівки розкинулися хутори: Наріжні, Педаївки, Шки, Карнаухівка. Уже скільки років минуло, а досі можна почути: «Я пішов (пішла) на село».