Презумпція невинуватості особи

Abstract

Презумпція невинуватості особи є тією цінністю, що була закладена народом у правила звичаєвої поведінки. Протягом тривалого часу у суспільстві склалися такі правила: ”Не спійманий-не крадій”, ”Не спіши карати, спіши вислухати”. Правила стосовно невинуватості особи були відомі римському праву: ”Тягар доказування лежить на тому, хто стверджує, а не на тому, хто заперечує”, ”У випадку сумнівів справа вирішується на користь підсудного чи відповідача”. Згідно статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому конституційна норма наголошує на тому, що ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а також те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.