Правосуб’єктність неповнолітніх у сімейних правовідносинах в Україні: поняття, особливості

Abstract

Сьогодні правове становище неповнолітнього регулюється міжнародним законодавством: Конвенцією про права дитини, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Конституцією України і чинним законодавством нашої держави, Сімейним кодексом, кодексом законів про працю, Цивільним кодексом, Кримінальним і Кримінально-процесуальним кодексами. Особисті немайнові права неповнолітньої особи у сфері сімейних правовідносин можна визначити як суб'єктивні особисті права, об'єктом яких виступають нематеріальні блага, що виникають з народженням або в період до досягнення особою повноліття, і які направлені на розвиток, виховання та соціалізацію дитини. До особистих немайнових прав неповнолітніх осіб у сфері сімейних відносин слід віднести такі основні права дитини як: право на сім'ю, на право на належне батьківське виховання, право на спілкування з батьками та іншими членами сім'ї, а також право на опіку та піклування. Однак особливості правового становища неповнолітніх полягають у тому, що деякі з них вони не здійснюють самостійно або здійснюють їх відносно самостійно.