Петро Григоренко: шлях до дисидентства

Abstract

Народився Петро Григоренко 16 жовтня 1907 року на Україні – село Борисівка, Приморського району Запорізької області. Виростав без матері, вона померла, коли йому виповнилось три роки. Батько виховував своїх синів у надзвичайній суворості, Петро Григоренко згадував його так: «Батько був завжди похмурий, з чорною густою бородою… я його боявся». Влітку 1914 року, коли в розмірене, трудове життя жителів села, в якому жив П. Григоренко, як і для всієї Російської імперії прийшла війна, його батько змушений був піти у рекрути. В роки Першої світової війни П. Григоренко вступив до школи, проте це були не найкращі часи його дитинства, про ці роки він пише: «В силу того, що я зростав одинаком, друзів в класі в мене не було. Та і сходитись з хлопцями я не міг. Був дуже сором’язливим. Разом з тим в моїй зовнішності було дещо смішне, так як я був рудий, а лице повністю вкрито веснянками. Хлопці в класі були старші на декілька років. До того ж я не по віку був маленьким і слабким. Ну, а діти, як відомо схильні до того, щоб познущатись над тими, хто слабше, особливо, якщо у них є якісь смішні риси».