Грузинсько-український досвід реформ і його відображення в сучасній українській мові

Abstract

Україну й Грузію єднають давні зв'язки в галузі культури, науки, освіти, політики, економіки тощо. Про історію цих контактів, починаючи від найдавніших часів і завершуючи сьогоденням, написано багато – набереться на томи. У різні історичні періоди грузинсько-українські відносини послаблювалися й посилювалися, але ніколи не припинялися. Цю перманентну взаємодію наочно демонструє мова, передовсім лексика грузинського походження, яка збагатила й розширила словниковий склад української мови. Картвелізмам притаманна семантична поліфункційність. Продуктивний тип сформували, зокрема, ті, які номінують людей за різними ономасіологічними ознаками, культурні поняття, артефакти, страви, напої, напр.: джавахи, імеретинці, кахетинці, карталінці, мегрели, пховці, хевсури; тамада; давлурі; сакля; чурек, бастурма, лаваш, мчаді, хачапурі, чурчхела; чача. Від кінця 80-х років ХХ століття зв’язки між Україною і Грузією набули нової якості.