Архаїчний період розвитку старокитайської культури

Abstract

У статті показано своєрідність життєвого світу старокитайської культури до осьового часу, який розглядається як ментальна революція, перехід від натуралістично-силової системи координат ментального простору культури до розумно-добродійної. Приступаючи до аналізу осьового часу в Стародавньому Китаї, ми стикаємося з істотною трудністю — відсутністю достовірного матеріалу дореволюційного періоду. Ця обставина може здатися більш ніж дивною, тому що серед всіх інших народів стародавні китайці були найбільшими «історицистами». В міркуваннях давньокитайських філософів, особливо конфуціанців, завжди велике значення має історичний аргумент. Давньокитайські мислителі постійно зверталися до свого історичного минулого для обгрунтування положень у своїх концептуальних побудовах.