DSpace
 

DSpace of Korolenko poltava national pedagogical university >
Наукові видання >
Історична пам'ять >
2017(36) >

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8082

Назва: Німецький чинник в історії становлення адвентизму на українських землях у складі Російської імперії
Автори: Сітарчук, Р.А.
Ключові слова: адвентизм
релігійна громада
німецький етнос
протестантизм
Дата публікації: 2017
Видавець: Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Короткий огляд (реферат): Масово й організовано південноукраїнські землі почали заселятися колоністами з Німеччини, Голландії, Сербії та інших країн за правління в Росії імператриці Катерини ІІ. Частина поселенців належала до ранніх протестантських течій, що закладало підвалини для майбутнього розповсюдження адвентизму. Останній в Україну був принесений німецькими колоністами з Америки, а також першими адвентистами з Німеччини. Національні зв’язки відіграли головну роль у визначенні первинного середовища поширення адвентизму на українських теренах. Місцеве російськомовне населення стало зближалися з іновірцями-колоністами після реформи 1861 року, оскільки залишившись без землі йшло в найм до більш заможних поселенців. Спільна праця та, нерідко, пряма залежність від господарів впливали на зміну світогляду православних. Важливим чинником була й місіонерська вправність проповідників адвентизму, які системно володіли власним ученням. Крім того, особливими рисами нових «сектантів» були обов’язковість пропаганди кожним із них свого віровчення, публічність, яскравість обрядів. Законодавчо легалізували адвентистів у 1906 році, що спричинило їх кількісне зростання.У перші роки існування адвентизму створювалися передусім німецькі громади, україно-російськомовне населення стане основою організацій і увійде до Середньоросійського поля на початку ХХ століття, але очолювалися ці громади переважно етнічними німцями. Перша громада адвентистів на українських землях у складі Російської імперії виникла у 1878 році у Волинській губернії завдяки діяльності німців-адвентистів Рапуна та Шульца. У 1888 році Гербріхт започаткував громаду в Харкові. У 90-х роках німець Тец організовував діяльність Чигиринської і Бессарабської громад. В Одесі проповідником адвентистів був Жаак, на Київщині – Рейфшнейдер, на Катеринославщині – Гейш. Цей далеко неповний перелік регіональних лідерів німців-адвентистів свідчить про охоплення їх діяльністю майже всіх територій розповсюдження конфесії. З 1910 року для адвентистів почався період утисків і заборон. Такі зміни зумовлювалися погіршенням відносин Росії з Німеччиною, тому переслідування влади спрямовувалися, передусім, проти німецького етнічного елементу в громадах. Із 1916 року німців-адвентистів почали виселяти у східні регіони Росії або за межі.
Опис: Сітарчук Р. А. Німецький чинник в історії становлення адвентизму на українських землях у складі Російської імперії / Р. А. Сітарчук // Історична пам'ять : наук. зб. / ред. М. І. Степаненко ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2017. – Вип. 36. – С. 96-103.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8082
Розташовується у зібраннях:2017(36)

Файли цього матеріалу:

Файл Опис РозмірФормат
Sitarchuk.pdf267,37 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити
Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

 

Valid XHTML 1.0! Програмне забезпечення DSpace Авторські права © 2002-2005 Массачусетський технологічний інститут та Х’юлет Пакард - Зворотний зв’язок