Європейська суспільно-педагогічна думка XVI-XVIII століть у духовних і навчальних практиках орденських студій Товариства Ісуса

Abstract

У статті проаналізовано розвиток суспільно-педагогічних ідей провідних європейських мислителів і педагогів XVI-XVIII століть в ідейно-смислових та організаційно-педагогічних засадах духовних і навчальних практик в орденських колегіумах католицького Товариства Ісуса. Порушена тема розглядається крізь призму професійно-педагогічної майстерності учителів-єзуїтів. Автор осмислює шляхи реалізації провідних тогочасних суспільно-педагогічних ідей (Ренесансу, християнського гуманізму, Реформації, католицького Відродження) у єзуїтських навчально-виховних практиках, розкриває особливості діяльності єзуїтських шкіл і визначає роль єзуїтського наставника-вчителя у вихованні та освіті ранньомодерної європейської молоді. Визначено спадщину Карла Барромео, Йосипа Калазенци, Вольфганга Ратіха, Шарля Роллена, Августа Франке та акцентовано увагу на теоретичних догмах і практичних порадах представників ідеологічних течій гуманізму та Реформації, чиє надбання сповідували представники єзуїтської педагогіки. Зроблено висновок про причетність учителів-єзуїтів до реалізації гуманістичних ідей та запровадження суспільно-педагогічних ініціатив, що відіграли значну роль в історії європейської цивілізації модерну.