Історична ретроспектива глобалізаційних та антиглобалізаційних процесів у європейському філософському дискурсі

Abstract

Лейтмотивом центрального дискурсу нинішньої епохи є кардинальний перегляд соціальних критеріїв світового розвитку і вироблення нової концепції сучасної світобудови, що зважає на інтереси всього людства. Антиглобалізм не став цілісною ідейно-політичною концепцією, яку поділяла б більшість представників суспільно-політичних сил, він немає великих перспектив, його пік пройшов. Тому варто шукати нові форми нейтралізації негативних наслідків глобалізації. Науковці й освітяни могли б зробити значний внесок у розкриття суті процесів глобалізації. Задля виживання світу загалом, для виведення людства з глухого кута цивілізації, стратегічний вибір сучасності полягає в розробці нової моделі глобальної інтеграції та реалізації національної стратегії випереджувального розвитку. Ця модель має ґрунтуватися на ноосферному підході до інтелектуально-інноваційного поступу людства, на формуванні нової глобальної ноосферо-космічної економіки. Суть її полягає в інтелектуалізації й інтелектуальній інтеграції національних економік в єдиній системі розподілу праці.