Становлення академічної школи української суспільної географії (1918 – 1964 рр.)

Abstract

На основі архівних джерел проаналізовано особливості становлення та розвитку суспільно-географічної школи в Академії наук від моменту її заснування у 1918 р. до 1964 р., коли в структурі АН УРСР було відкрито Сектор географії. Зміст дослідження містить інформацію про загальні умови розвитку академічної школи суспільної географії в Україні та основні етапи її формування. Результати дослідження забезпечені аналізом організаційного оформлення наукової школи суспільної географії в Академії наук, формування її персонального складу та конкретних результатів суспільно-географічних досліджень. З самого початку утворення Академії наук у Києві в ній було розпочато роботу над організацією географічних досліджень. Наукове обґрунтування кафедри географії здійснив академік П. Тутковський. У перші роки існування Академії розпочали свою роботу комісії краєзнавства, вивчення продуктивних сил, вивчення народного господарства України, Товариство українських економістів, також було обґрунтовано статутні засади Українського географічного товариства. Початок фундаментальних географічних досліджень в Академії наук пов’язаний із обранням С. Рудницького академіком та керівником кафедри географії. На кінець 1920-х рр. Академія наук постала як наукова установа загальнодержавного значення з акцентом на українознавчих дослідженнях, в якій досить великі перспективи розвитку мала й географічна наука. Упродовж другої половини 1930-х рр. економіко-географічні дослідження в Академії наук були зосереджені в Інституті економіки та Раді по вивченню продуктивних сил. Координатором економіко-географічних досліджень виступав академік К. Воблий. У перші повоєнні роки Інститут економіки під керівництвом акад. К. Воблого досяг значних наукових результатів, зокрема було підготовлено перший том фундаментальної праці з економічної географії, а також видання про стан господарства України. До головних напрямів діяльності Академії були включені такі питання економічної географії, як розвиток і розміщення галузей господарства, історико-географічні особливості формування галузей господарства та заселення території України. Інститут економіки досліджував проблеми розміщення економіки, територіальний розподіл продуктивних сил, перспективи розвитку економіко-географічних районів, використання енергетичних ресурсів республіки тощо. Економіко-географічні студії в Інституті економіки реалізовувалися фактично усіма його відділами, однак існував і спеціалізований відділ економічної географії, який у 1950 р. був реорганізований у відділ розміщення продуктивних сил. Упродовж 1950-х рр. спостерігається переміщення організаційного центру економіко-географічних досліджень з Інституту економіки до Ради по вивченню продуктивних сил. Вона стала координаційним центром з економіко-географічного дослідження великих комплексних проблем.