Меценатство жінок в освіті України (ХІХ – початок ХХ століття)

Abstract

Розкрито поняття благодійної діяльності і меценатства. Акцентовано увагу на потребі сучасної освіти у підтримці з боку державних і недержавних структур, зокрема «третього» неприбуткового сектору. У зв’язку з цим проаналізовано багатий досвід жінок-благодійниць ХІХ – початку ХХ ст.: Варвари Волконської-Репніної, Єлизавети Скоропадської-Милорадович, Христини Алчевської, Катерини Скаржинської. Показано, що їхня меценатська діяльність мала перспективний характер і спрямовувалась на досягнення суспільно значущої мети. Зазначено, що представлений досвід може стати для багатьох сучасників взірцем піклування про долю і майбутнє України.