Вінок оберіг - складова українського народу

Abstract

Вінок – це традиційний символ і оберіг українців, це символічне коло, яке з найдавніших часів вважається охоронцем від будь-яких злих сил. Він і прикрашав, і оберігав того, хто його одягав. Вінки мали значні територіальні відмінності. Так у середньому Подніпров'ї розмір квітів поступово зменшується в напрямку потилиці, коли в інших місцях (на Поділлі) «квітчалися в протилежному напрямку». На Західній Україні звиті вінки прикрашали ґерданами зі скляних намистин, листками позолоченого барвінку тощо; на Івано-Франківщині доповнювали, вплітали жмутки різнокольорової вовни, які прив'язували до кіс і опускали на плечі. Гуцулки носили звиті вінки зі стеклярусу та стрічок, штучних квітів та павиного пір'я. У наш час вінок та його елементи зберігалися у сучасному весільному обряді, в сільській місцевості, як прикраса весільного поїзду, приміщень, домівок молодих, одягу. Це свідчить про невмирущість народних традицій та їх активне повернення у весільний обряд сучасних українців.