Актуалізація ідей і заповітів Г.Г. Ващенка

Abstract

Григорій Григорович Ващенко – український учений-педагог, що належить до національної педагогічної школи, науково започаткованої Г. С. Сковородою та теоретично-обґрунтованої К. Д. Ушинським. Доля педагога склалася так, що він 20 років прожив в еміграції. Українська діаспора дала йому найвищу оцінку його педагогічній спадщині. Г. Ващенка вважають основоположником української національної педагогіки нашого часу. Відданість українській національній визвольній ідеї на основі християнських ідеалів Добра, Правди, Краси, Любові, Милосердя стала головною, визначальною рисою його педагогічної та літературної творчості. Він обґрунтував основні завдання освітньої системи, що забезпечила б гармонійний розвиток молодого покоління. Це, по-перше, формування національного світогляду як узагальненої системи поглядів на світ і своє місце в ньому. Підтвердженням цьому є один із заповітів педагога, а саме: “Педагогічну діяльність або виховання молоді можна визначити як формування людської особистості”.