Організаційно-педагогічні умови підготовки молоді до майбутньої трудової діяльності як соціально-педагогічна проблема

Abstract

Молодь – головна рушійна сила сучасного світу. Вона перебуває в центрі міжнародних, соціальних, економічних і політичних подій. Завдяки високому інтелектуальному потенціалу, мобільності та гнучкості молоді люди мають можливість впливати на суспільний прогрес, визначаючи майбутнє суспільства, держави та світового співтовариства. Перспективним напрямком залучення молоді в суспільні процеси держави є гарантованість у робочому місці. Основний вид діяльності, за допомогою якого людина досягає найважливіші життєві цілі – професійна. Якраз від її якості залежить повнота самореалізації особистості. Тому в сучасних умовах конкурентоспроможність фахівців на ринку праці визначається не тільки рівнем загальної та спеціальної підготовки, а й передбачає наявність таких якостей особистості, як відповідальність, висока мобільність, швидка адаптованість до змін тощо. Самостійна трудова діяльність особистості – це, перш за все, творча діяльність, яка базується на достатньо розвинутих загальнотрудових і спеціальних уміннях. У практиці загальноосвітньої школи така підготовка швидше виняток, ніж правило, адже орієнтація учнівської молоді на відтворення певної суми знань, засвоєння умінь і навичок, без осмислення їх доцільності і важливості призводить до формування безініціативного виконавця інструкцій, вимог. Практично, школа породжувала покоління таких працівників, які виконували свою роботу лише за командами зверху.