Ідея політехнічної освіти у педагогічній спадщині Г. Кершенштейнера

Abstract

Ідеї трудового виховання, як основи політехнічної освіти, знаходимо в історії зарубіжної філософської й науково- педагогічної думки ще у XVII – поч. ХХ ст. (Дж. Уінстенлі, Я. Коменського, А. Лавуазьє, Й. Песталоцці, Р. Оуена, П. Наторпа, Г. Кершенштейнера) теоретичні висновки науково-педагогічних праць яких доводять нерозривність виховної, навчальної і розвивальної функцій трудової діяльності у формуванні особистості. Особливо цінним є педагогічний доробок німецького вченого Георга Кершенштейнера (1854-1932). Він був теоретиком “громадянського виховання”. У працях (“Педагогіка сучасного часу в самопрезентації” (1926) “Теорія освіти” (1926), “Влада і свобода як принципи виховання” (1921), “Душа вихователя і проблема педагогічної освіти” (1921), “Суть і цінність уроків природи” (1914), “Концепція і виховання характеру” (1912), “Школа майбутнього – школа праці”(1912), “Громадянське виховання німецької молоді”(1901) та ін.) піддав нищівній критиці традиційну народну школу та гімназію, які потребували такої системи освіти і виховання підростаючих поколінь, що забезпечувала б підготовку дітей і підлітків як доброчесних громадян, сумлінних та ініціативних працівників в галузі власної професійної діяльності. При організації народної школи, вчений вважав, що найкраще було б поєднати викладання з ручною працею і зображально-ілюстративною діяльністю, широко використовуючи дослідницьку і лабораторну роботу.