Інноваційні напрями реалізації трудової підготовки жіноцтва у православних монастирях України

Abstract

У період з ХІХ – до початку ХХ століття стрімко росте число жіночих освітніх закладів, з’являються вищі жіночі курси що вкрай змінює уяву про роль жінки в суспільстві. Жіноцтво в другій половині ХІХ століття починає претендувати на частину суспільних ролей, які до цього були традиційно чоловічими.Великою заслугою шкіл духовного відомства було те, що вони охоплювали навчанням дівчаток. Окрім загальнообов’язкових предметів, їх навчали ще й веденню домашнього господарства. Зокрема, 1888 р. при Козельщинському Різдвяно-Богородицькому жіночому монастирі було відкрито жіночу двокласну церковнопарафіяльну школу. Тут виховувалися 30 дівчаток. Школа мала прекрасну для тих часів бібліотеку. Крім обов’язкових предметів, дівчатка навчалися кулінарії, рукоділлю, малюванню.Духовенство переважно з глибоким розумінням ставилося до організації навчально-виховного процесу. Використання досвіду цих навчальних закладів у сучасності допоможе відродити втрачені традиції виховання жінок. З виникненням професійних жіночих закладів наприкінці ХIХ століття жінки отримали доступ до вивчення спеціальних предметів – бухгалтерії, політичної економії, законознавства та інших.