Інноваційні шляхи реалізації трудового навчання вихованців Чернігівського колегіуму (1700-1786 рр.)

Abstract

Проблема трудового виховання займає чільне місце у плідній творчій спадщині Івана (Іоанна) Максимовича (1651–1715) – талановитого українського педагогічного діяча, просвітника, богослова, літератора. У 1700 р. за підтримки і фінансування гетьмана Івана Мазепи Максимович заснував у Чернігові при Борисоглібському монастирі колегіум. Новостворений навчальний заклад на тривалий час здобув назву “Архієпископ Максимовичевський Чернігівський” на честь свого фундатора. Зараховувалися у новостворений навчальний заклад усі бажаючі, незалежно від майнового стану родини. Таким чином, головним принципом діяльності Чернігівського колегіуму упродовж усього його існування був принцип усестановості та рівності усіх у навчанні.Основоположник Чернігівського колегіуму Іоанн Максимович важливого значення у формуванні особистості своїх вихованців надавав праці. Праця в творах просвітителя виступає як один із найважливіших засобів виховання. Якщо людина не працюватиме, не виправдовуватиме себе справами, на неї очікує не лише моральне падіння, а й духовна загибель. Метою виховання, на думку І. Максимовича, є формування високоінтелектуальної, моральної, працьовитої особистості. В основу процесу навчання мають бути покладені принципи природовідповідності, доступності, послідовності, систематичності, корисності, міцності знань, наочності, зв’язку з життям.