Західна історіографія про радянську політичну номенклатуру повоєнного двадцятиріччя

Abstract

Розкриваються основні характеристики та особливості вивчення науковцями західних країн діяльності правлячої в СРСР номенклатури повоєнного часу (1945 – 1964 роки). Минуле політичної «еліти» показано через призму аналізу основних рис історичної наукової школи, представленої в зарубіжних країнах Європи та США. Здійснено спробу показати всебічні підходи до розуміння справжньої ролі партійно- державної номенклатури Радянського Союзу, її місця у тодішній політичній системі, в ієрархії радянських управлінців. Теза про фактичний, а не декларований статус номенклатури як управлінської бюрократії, котра володіла монополією на владу, підтверджується тим, що номенклатурна система визначала загальну характеристику радянського тоталітаризму, а партійні апарати стали його основою, зайнявши місце політичної еліти. Розгляд принципів радянського тоталітаризму західною історіографією пропонується досліджувати з урахуванням сучасних реалій і перспектив еволюції політичних режимів пострадянських країн, чим зумовлена потреба в модернізації концепції тоталітаризму. Йдеться як про безсумнівну наукову цінність та всебічну методологічну значимість здобутків, сповідування принципів об’єктивності історичної науки на заході, так і про її очевидні хиби: відірваність від джерельних матеріалів та певне спотворення реалій радянської дійсності. У статті обґрунтовується думка стосовно переваг зарубіжних радянологів у напрацюванні об’єктивності в методології та системності в дослідженнях.