Вірменські національні школи і політика коренізації

Abstract

Статтю присвячено історії вірменських національних шкіл в умовах проведення політики коренізації. Стверджується, що створення мережі закладів національної освіти було частиною політики коренізації, яка в Україні відбувалася у двох напрямах: українізація та створення сприятливих умов для розвитку мов і культур національних меншин. Зазначено, що збільшення вірменського населення на українських землях внаслідок Геноциду 1915 року та відповідні заходи радянської влади привели до розширення мережі вірменських шкіл у містах, де вони компактно проживали. Підкреслюється значення шкільної освіти для вірменської людності, особливо біженців із Туреччини. Існування вірменських шкіл певною мірою гальмувало асимілятивні процеси, але, з іншого боку, включення їх до загальної системи освіти допомагало інтегруватися молодому поколінню в нові умови існування. Визначено, що ліквідація більшості національних шкіл, у тому числі вірменських, зумовлена боротьбою з націоналістичними ухилами та подальшими репресіями.