Викладачі єпархіальних жіночих училищ України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): колективний портрет

Abstract

Стаття присвячена дослідженню колективного портрета викладачів єпархіальних жіночих училищ України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть. Проаналізовано основні характеристики викладачів єпархіальних училищ України другої половини ХІХ – початку ХХ століть: рівень освіти, тривалість роботи, зв’язок предмета викладання та гендерної ознаки. Аналіз колективного портрета викладачів єпархіальних жіночих училищ здійснюється в статті на прикладі складеної авторкою просопографічної бази даних «Викладачі Харківського єпархіального жіночого училища (1854 – 1917 роки)». Зроблено висновок про те, що протягом існування єпархіальних училищ можна виокремити три групи викладачів, які в них працювали. Встановлено, що протягом середини ХІХ століття – 1868 року викладачами єпархіальних жіночих училищ працювали винятково репрезентанти духовного стану, а в 1868 році з’явилися і представники світських станів. З’ясовано, що після реорганізації єпархіальних жіночих училищ у 1868 році в них почали працювати й жінки-викладачки, більшість серед яких були випускницями цих же єпархіальних училищ.