Статутна реформа радянського баптизму 1959 – 1960-х років як каталізатор конфесійного розколу

Abstract

У статті автор проаналізував причини та передумови конфесійного розколу в середовищі віруючих євангельсько-баптистського спрямування межі 1950 – 1960-их років на теренах колишнього СРСР. Увага звертається на активне втручання в церковні справи радянських державних і партійних органів влади та управління, їх адміністративний тиск на пресвітерів і громади віруючих та, як наслідок, появу продиктованих владою нових установчих документів церкви Євангельських християн-баптистів (ЄХБ). До них належать: «Положення про Спілку ЄХБ у СРСР» та «Інструктивний лист старшим пресвітерам», які стали лакмусовим папірцем і каталізатором «великого розділення» між віруючими ЄХБ. Це привело до формування релігійного підпілля та релігійного дисидентства в середовищі віруючих ЄХБ, паралельного існування окремих церковних структур євангельсько-баптистського спрямування.