Теоретико-методологічний аналіз поняття адаптивності в контексті формування готовності першокурсників до навчання у вищій школі

Abstract

Статтю присвячено аналізу проблем, пов’язаних з адаптацією студентів першого курсу до навчання у ВНЗ. З’ясовано, що адаптація стала одним з центральних понять в науках про життя: філософії, фізіології, медицині, психології і належить до найзагальніших понять, що визначають зв’язок живого організму із середовищем. Потреба в адаптації виникає тоді, коли вона взаємодіє з якоюсь системою в умовах певної неузгодженості із нею. Вступ до вищого навчального закладу і перші місяці навчання в ньому створюють у студентів-першокурсників стресові стани. Для комфортного входження у взаємодію із новим середовищем особа має бути здатною пристосуватися до нього. У статті адаптацію розглянуто, як процес зміни характеру зв’язків та відносин студента до організації свого життя у вищому навчальному закладі. Було з’ясовано сутність проблем адаптації першокурсників ВНЗ в розрізі особистісного, соціального та професійного аспектів.