Концепція музичного виховання Д. Кабалевського в контексті сучасності

Abstract

Підвищення ефективності процесу виховання духовно багатого покоління зумовлює опрацювання історичного та теоретико-методологічного аспектів процесу виховання й навчання минулого, урахування його корисного досвіду. Без вивчення розвитку теорії й практики музично-естетичного виховання та навчання в минулому неможливо збагнути сучасне й передбачити майбутнє, а також забезпечити єдність, наступність і спадкоємність у вихованні поколінь. Як зазначено в Державній національній програмі „Освіта” („Україна ХХІ століття”), навчально-виховний процес повинен бути здійснений у невіддільності освіти від „національного ґрунту, її органічному поєднанню з національною історією і народними традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу”. Зараз актуальними стали питання аналізу та осмислення тих перетворень у галузі музично-естетичного виховання, які почали відбуватися в кінці 80-х – початку та впродовж 90-х років, становлення та розвитку української системи музично-естетичного виховання на початку ХХІ ст. Коло наших наукових пошуків присвячено аналізу музично-педагогічної концепції Д.Б. Кабалевського та можливості використання її положень в системі сучасного музичного виховання України. Серед відомих музикантів-педагогів XX століття по праву стоїть ім’я композитора, просвітителя, вченого Дмитра Борисовича Кабалевського (1904-1987), який присвятив більшу частину свого творчого життя справі музичної освіти і виховання дітей та юнацтва. Спираючись в педагогічній та просвітницькій роботі на досвід та ідеї своїх попередників і сучасників, Д.Б. Кабалевський на початку 70-х рр.. запропонував принципово нову художньо-педагогічну концепцію музичного виховання. Впровадження в 70-80-х рр. минулого сторіччя в практику роботи російських загальноосвітніх шкіл нової програми «Музика», розробленої на основі концепції Д.Б. Кабалевського, сприяло музичному і загальному розвитку дітей.