Проблеми математичної освіти у педагогічній спадщині К. Ф. Лебединцева

Abstract

Останніми роками в шкільній математичній освіті відбулися певні позитивні зміни, які можна вважати початком її реформування, але, поряд з тим, залишається низка не вирішених та актуальних для дослідження проблем. Зважаючи на те, що аналіз сучасної системи освіти свідчить про необхідність пошуку нових підходів та відповідних шляхів розвитку змісту, форми й методів викладання математики, процес теоретичного аналізу й узагальнення протиріч по-перше, не може вважатися завершеним, по-друге, накопичений досвід стане дуже корисним у подальшій розробці шляхів розвитку освіти. Математична освіта, як шкільна так і загальна середня, нині зазнає радикальних змін. Інтенсивні процеси її формування зумовлюють постійні пошуки трансформування системи і змісту освіти. Необхідність звернення до даної теми, до методико-математичного досвіду К. Ф. Лебединцева, зумовлена тим, що на той час головними були питання про створення різноманітних типів навчальних закладів, методів навчання з метою врахування і збереження схильностей молоді та реальних потреб суспільства, визначалися й обґрунтовувалися основні напрями науково-педагогічної діяльності вчених і чинники, які впливали на становлення і розвиток їхніх педагогічних поглядів; розкривалися нові сторінки діяльності, зокрема участь у реформі школи й шкільної математичної освіти. Серед визначних методистів-математиків кінця ХІХ – початку ХХ ст. можна виділити постать Костянтина Феофановича Лебединцева (1878-1925), талановитого вченого, педагога, організатора методико-математичної роботи в Україні, автора новаторських за своїм змістом підручників і задачників, експериментальних психолого-педагогічних досліджень, які й у нинішніх реаліях заслуговують на вивчення, узагальнення та критичне переосмислення. Ретельне вивчення появи педагогічної постаті К. Лебединцева дає можливість, виходячи із завдань сучасної системи виховання, забезпечити широке впровадження засобів математичної освіти у навчальних закладах.