Епістемологічні та онтологічні аспекти науково-фантастичної літератури

Abstract

Як слушно зауважує вітчизняний дослідник А.Є. Нямцу, “фантастика давно перестала бути Попелюшкою, якої цуралось “академічне літературознавство”, з’явились роботи, де започатковуються спроби осмислити феномен фантастичного й розглядаються конкретні проблеми фантастичних жанрів”. Але проблема фантастичного ще далека від вирішення. Однією з причин такої невизначеності є часте ігнорування її глибинного зв’язку зі складними філософськими категоріями епістемології та онтології, який виявляється при серйозному підході до фантастичної літератури. На цю думку наводить той факт, що фантастика, за своєю природою, більш радикально, ніж інша література, вторгається в ту картину буття, яка сформована в читача, і розширює чи змінює її. Нагадаємо, що в сучасній науці традиційно розмежовують епістемологію як галузь філософії, що досліджує наукове пізнання, яке історично розвивається, у всій повноті його соціокультурних вимірів (від грецьк. έπιστήμη – знання, λόγοζ – слово, учення), та онтологію як учення про буття (від грецьк. όντοζ – суще, λόγοζ – слово, учення).