Антитоталітарний дискурс новелістики Зосима Дончука

Abstract

Одним із талановитих українських культурних діячів у діаспорі був Зосим Дончук (псевдонім Кость Богданів) (1903–1974). Народився майбутній письменник на Уманщині, де здобув гімназійну освіту, а потім навчався в Москві, працював економістом у Вінниці. Творчий шлях митця розпочався вже в еміграції, куди він виїхав після закінчення війни – спочатку до Канади, згодом до США, де був членом ОУП «Слово». Працював робітником на фабриці, у вільний час писав. З. Дончук був фундатором Товариства прихильників УНР, заступником голови Літературно-мистецького клубу у Філадельфії (США). Окремі відомості про письменника містяться у довідкових виданнях, тематика великих і середніх епічних творів ставала предметом розвідок В. Біляєва, О. Вешелені, В. Мацька, проте значна за обсягом і вагома за естетичним значенням художня спадщина письменника досі залишається маловідомою для фахівців і читачів. Тож актуальність нашої статті зумовлена необхідністю окреслити основні тематичні та художні домінанти малої прози З. Дончука.