Принцип природовідповідності у педагогічній спадщині В. К. Крамаренка

Abstract

З’ясовуючи мету, роль і місце фізичного виховання в загальній системі виховної діяльності, керуються визнаними загальнолюдськими нормами та цінностями. У зв’язку із цим, наші погляди на галузь фізичне виховання необхідно базувати на принципах природовідповідності, гуманізму і демократизму. Визначальною умовою розбудови педагогічного процесу з фізичної культури на сучасному етапі, вважаємо дотримання принципу природовідповідності, що передбачає врахування у процесі фізичного виховання закономірностей циклічності побутових, трудових та святкових явищ і процесів, характерних для життєдіяльності певної етнічної спільноти людей у конкретному природному середовищі. Принцип природовідповідності є тією першоосновою, яка забезпечує досягнення гармонійного співвідношення між природою і людиною, він спрямований на врахування багатогранної і цілісної природи людини, особливостей її анатомо-фізіологічного розвитку з погляду віку і статі. Цей принцип обстоював ряд відомих корифеїв вітчизняної та закордонної педагогіки. Серед згаданих постатей учених, педагогів визначну роль в реалізації принципу природовідповідності, зокрема через розвиток фізичного виховання молоді відіграв Валентин Костянтинович Крамаренко – видатний педагог, методист, лікар і громадський діяч. Його наукова спадщина є яскравим підтвердженням того, за яким напрямками розвивалась вітчизняна наукова думка у галузі фізичного виховання в дорадянські часи.