Самоосвітня діяльність педагога як найважливіший критерій якості педагогічної діяльності

Abstract

Вчитель – це головна професія. Вона є невід’ємною частиною життя будь-якої людини. Адже саме від того, як він навчить, залежить, наскільки свідомим громадянином стане людина, наскільки вона буде хорошим спеціалістом. На нашу думку, саме самоосвіта вчителя є необхідною умовою професійної діяльності педагога. Суспільство завжди ставило до вчителя найвищі вимоги. Вчитель повинен бути в курсі передових технологій, мати знання із різних сфер суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці. Основною метою самоосвіти є оновлення і вдосконалення знань, що є у фахівця, його умінь, навиків з метою досягнення бажаного рівня професійної компетентності. У сучасному суспільстві постійна самоосвіта, з одного боку, все більше стає умовою успіху в професійній діяльності, а з іншого – і це особливо важливо – вона захищає від інтелектуального зубожіння особистості. Отже, українська загальноосвітня школа потребує педагога з високим рівнем професіоналізму, здатного до самоосвіти та фахового зростання. Ринкові перетворення в країні вимагають від учителя самостійності, ініціативи, бажання і вміння навчатися впродовж життя. Саме завдяки цьому самоосвітня діяльність педагога є невід’ємною складовою якості педагогічної діяльності.