Рідна пісня в ріднім краї

Abstract

Найбільш імовірною датою народження Марусі Чурай називають 1625 рік, відтак – 2015-го виповнюється 390 років цій унікальній українці, пісня якої лунає у віках, невмируща, як сама душа. Про Чураївну написано чимало, але мені пригадується Сімферополь 1963 року, коли Іван Хоменко створив драматичну поему «Марина Чурай», поставлену Кримським українським музично-драматичним театром. У цій розвідці мова піде про історико-літературний чи то, швидше, видавничий казус, засвідчений виданнями «Струни серця» (К., 1959) та «Дівчина з легенди – Маруся Чурай» (К., 1967). Нас зацікавили так звані абордажні випадки в оприлюдненні деяких творів, авторство яких мимоволі приписується кільком авторам. Справа в тому, що в названих виданнях текст народної пісні «Летить галка через балку» приписується в одному випадку Тарасові Шевченку (у «Струнах серця»), а в другому – Марусі Чурай. На перший погляд, ситуація тривіальна, легко пояснювана, а головне, вже істотно віддалена в часі – то чи варто до неї повертатися, тим більше, що сучасні академічні видання її не засвідчують. Підставою для позитивної відповіді тут є необхідність уважного, небайдужого та водночас критичного ставлення до інтерпретації культурної спадщини нашого народу. Цікавою ця ситуація видається і з точки зору поширення «авторитету Шевченка» на українську культуру як таку. Симптоматично, що звернення до Інтернет-ресурсів засвідчує сталість ситуації кінця 50–60-х рр. ХХ ст.: текст приписується то Шевченкові, то Марусі Чурай. До того ж показовим є те, що більш солідні дослідники (Людмила Лабович, Софія Грица) схильні віддавати перевагу Шевченкові – від стереотипів відійти таки дуже важко.