Праця як провідний чинник виховання особистості

Abstract

Сучасні інтеграційні світові процеси в політичній, економічній, соціокультурній та духовно-моральній сферах життя людини зумовлюють кардинальні зміни в педагогічній теорії та практиці, стають одним із визначальних факторів актуалізації особистісно-соціального виховання, яке „покликане виконувати об’єктивну функцію взаємодії між поколіннями, забезпечувати людині в усі її вікові періоди повноцінну життєдіяльність і розвиток, поступове її становлення суб’єктом певного конкретно-історичного процесу”. З огляду на це важливим є усвідомлення, що праця в усі часи виступає одним із найважливіших виховних засобів, що відкриває реальні виховні можливості всебічного й гармонійного розвитку особистості, залучення її до національних і вселюдських цінностей. У сучасних умовах виховні функції праці актуалізуються, починає усвідомлюватися деяка недооцінка провідної ролі трудового виховання у формуванні людської особистості, що призводить до небажання значної частини молоді трудитися, зниження поваги до праці інших людей і мотивації до творчої діяльності.