Упровадження інновацій у навчальний процес

Abstract

Забезпечення єдності теорії та практики є одним з основних принципів навчання. Як і всі інші дидактичні принципи, він визначає цілу низку вимог до змісту, методів, засобів, організаційних форм і до самого процесу навчання. Метою пізнання світу є перетворення його відповідно до потреб людини. Це положення є одним з основних у виборі змісту, методів і форм навчання. Інновації в освіті у широкому значенні як внесення нового, зміна, вдосконалення і поліпшення існуючого можна назвати сутнісною характеристикою освіти, яка витікає з її основного значення і відповідає природі навчання. Інноваційна діяльність потребує особливих знань, навичок, здібностей як на етапі теоретичного розроблення, так і під час її практичної реалізації. Упровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. Педагогів-новаторів такого типу називають педагогами інноваційного спрямування, їм властиві чітка мотивація інноваційної діяльності, здатність не лише включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором. До основних функцій інноваційної діяльності вчителя відносяться прогресивні зміни педагогічного процесу та його компонентів: зміна в цілях, зміна в змісті освіти, нові засоби навчання, нові ідеї виховання, нові методи і прийоми навчання, розвитку, виховання школярів тощо. Ці зміни співвідносні з потребами часу.