Портальна технологія як інноваційний засіб реалізації ідеї політехнізму в шкільній освіті

Abstract

Cучасні глобалізаційні й інтеграційні перетворення в українському суспільстві зумовлюють необхідність розробки інноваційних підходів до організації шкільної освіти, зокрема переходу від ретрансляційних педагогічних засобів до проектування процесу творчого й самостійного набуття школярами життєво важливих теоретичних знань і практичних навичок. В умовах прискореного розвитку економіки, швидкої зміни інформаційно-комунікативних технологій, нової якості соціуму можна передбачити, що освіта майбутнього – це освіта, що характеризується значною мобільністю, універсальністю та фундаментальністю. З огляду на це, доцільним і своєчасним, на нашу думку, є реалізація ідеї політехнізму в діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Сучасний стан реалізації ідеї політехнізму в шкільній освіті не відображає у всіх відношеннях суперечливий характер новітньої перетворювальної діяльності особистості та її вплив на розвиток людини й суспільства. Вона лише зосереджує свою увагу на навчанні учнів окремим прийомам, процедурам, засобам трансформації матеріалів, енергії, інформації у ході матеріальної трудової діяльності, залишаючи за межами змісту загальні, універсальні, міжпредметні ідеї, цілі, протиріччя та тенденції інформаційно-технологічного розвитку суспільства, а також об’єктивне ставлення до нього людини. Важливо, щоб у політехнічно спрямованому дидактичному матеріалі знаходили відображення антропоцентричні зміни цивілізації, послідовність еволюційного розвитку людини, зв’язки з минулим (традиції) та майбутнім (перспективи), які виступають як неперервний перехід до інноваційного знання у процесі вирішення проблем. Реалізація ідеї політехнізму в сучасних умовах повинна бути спрямована не лише на засвоєння учнями знань про виробничу діяльність, але й на формування в них уявлень про об’єкти та явища як складових елементів цілого: як частини середовища (природного, антропоцентричного, техногенного, соціального), а також як частини матеріальної або духовної культури (екосистемність, концептуальність, єдність культури й технології).