Із листів Олекси Ізарського до Катерини Кричевської-Росандіч

Abstract

Повернення полтавців-земляків на батьківщину відбувається по-різному: книжками, спогадами, листами, меморіями, а іноді всім перерахованим разом. Олекса Ізарський (спр. прізвище Мальченко Олексій Григорович) народився 30 серпня 1919 року в м. Полтаві в родині банківського службовця та лікарки. У Карлівці минули його дитячі роки; середню освіту й знання мов (німецька, французька) здобув приватно в Полтаві, а вищу освіту – в Київському університеті (романо-германське відділення, 4 курси, 1937–1941). Рано зацікавився літературною творчістю, яку розпочав зі щоденників. У 1930-х роках уходив до літературного гуртка при Полтавській центральній науковій бібліотеці, яким керував Пилип Капельгородський. 1942 року в окупованій Полтаві почав писати повість «Ранок», яку завершив 1943 року в Кам’янці-Подільському, а видав 1963 року в Мюнхені. Восени 1943 року разом із батьками вирушив на Захід. У повоєнний час сім’я жила в містах Діссені та Мюнхені. Після смерті батька (наприкінці 1940-х) із матір’ю та братом переїхав до Америки, осівши в м. Клівленді.