Упровадження здоров'язберігальних технологій у сучасних школах: завдання, принципи, перспективи

Abstract

Аналізуючи сучасні навчальні програми з різних шкільних дисциплін хотілося б нагадати їхнім авторам вислів нашого земляка, видатного педагога Григорія Ващенка, який ще в першій половині XX ст.. писав «школа має виховати дітей здоровими, міцними і спритними». Державні документи свідчить про те що пріоритетним завданням системи освіти є формування здорової людини. Нажаль з кожним роком в Україні спостерігається тенденція погіршення стану здоров’я дітей та молоді. Медичні працівники виявили, що за останні 5-7 років кількість випускників середніх навчальних закладів, які мають захворювання верхніх дихальних шляхів опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту і серцево-судинної системи дедалі зростає і становить 90%. Аналіз психолого-педагогічної літератури вказує на те, що серед шкільних факторів ризику найбільшу загрозу для здоров’я дітей становлять такі: неефективна педагогічна тактика; інтенсифікація навчального процесу; вибір методик і педагогічних технологій, що не відповідають віковим та індивідуальним особливостям розвитку учнів; недотримання гігієнічних вимог під час здійснення навчального процесу та інше. Наш практичний досвід застосування здоров’язбережувальних вправ сприяв покращенню показників якості засвоєння предметів інформатики та фізики на 12%. Крім того завдяки формуванню позитивної мотивації діти з інтересом, більш активно почали вивчати ці дисципліни. Таким чином, застосування широкої спектру здоров’язбережувальних технологій, позитивно впливає не тільки на здоров’я школяра, а й підвищує якість навчання.