Довга дорога до «Свята…» (Слово для Батька)

Abstract

Юрій РОГОВИЙ – поет, прозаїк, педагог із Полтавщини, син відомого українського письменника Феодосія Рогового. Народився 14 жовтня 1957 року в селі Устимівка Глобинського району Полтавської області в сім’ї вчителів, а згодом сам гідно продовжив їхню професійну стезю: здобув освіту на природничому факультеті Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка й упродовж 1980–2005 років працював учителем Пирогівської середньої школи Глобинського району. Є автором та упорядником двох десятків книг, зокрема: «Моє життя – то творення любові» (1999), «Довга дорога до „Свята…” (Слово для Батька)» (2000), «Серед білих снігів» (оповідання, 2001), «Іскра небесна» (вірші, 2001), «Покора-Покара-Покута» (колаж, 2004), «Стиглі вишні» (2004), «Роса в червону ніч» (2006), «Святвечір» (оповідання), «Маятник часу» (2007), «Удосвіта, коли не спалось» (Листи Феодосія Рогового, 2009), «Я світові потрібен як приклад, як можливість» (Зі щоденників та записників Феодосія Рогового 1954–1992 рр., 2009), «Посульська Тризна» (2009), «Березневий сніг» (2010), «Медова повінь» (2011), «Самотній Ангел» (2012), «Зоряні криниці» (2013), «Яблучний Спас» (2013), «Тринадцятий Апостол, або Сподівання Добра і Справедливості» (2014), «Мірило часу» (2014), значної кількості публікацій у періодиці. Лауреат премії імені Д. Нитченка (2008), член Національної спілки письменників України (2012).