Ідеологізація картини світу в «радянських прислів’ях і приказках»

Abstract

У сучасній лінгвістиці прислів’я та приказки часто стають джерелом інформації, що дає змогу досліджувати концептуалізацію світу і його мовну картину. Такий підхід дозволяє робити цінні висновки про світогляд народу на основі аналізу мовного матеріалу. У цій статті звернімося до так званих «радянських прислів’їв та приказок», зафіксованих у збірниках тоталітарної доби, на прикладі. При цьому, звичайно, необхідно зважати, що ці паремійні одиниці є вельми специфічним мовним і когнітивним феноменом. За своєю природою вони так само відбивають фрагмент певної картини світу. Проте штучність таких утворень, яка передусім привертає увагу того, хто знайомиться з цим мовним матеріалом, вимагає особливого підходу. Одним із вихідних тверджень для мене є те, що в «радянських прислів’ях та приказках» замість світогляду народу відображено фрагменти картини світу, яку прагне сформувати в народу тоталітарна держава, і ця картина світу й концептуалізація дійсності мають відповідати прийнятій у тій державі ідеології.