Браковані олівці від Укрмузтресту та дрова за 300 кілометрів: матеріальні труднощі повоєнних педінститутів УРСР

Abstract

Проілюстровано рівень матеріально-технічного забезпечення педінститутів УРСР повоєнного періоду (1945-1952 рр.). Застосування методу контент-аналізу педагогічної преси дозволило з'ясувати ступінь задоволення освітянами умов роботи та проживання; відслідкувати співвідношення скарг на повоєнний побут та захоплення радянською відбудовчою ходою. Метод реконструкції повсякдення дозволив відтворити атмосферу життя у холодних студентських гуртожитках та на парах із наявним реманентом - чорнилами, олівцями та бракованими перами. На основі методу включеного спостереження зроблена оцінка ставлення освітян до системи державного забезпечення літературою, обладнання майстерень, сприяння відбудові вишів. У ході дослідження виявлено розбіжності у директивах Міносвіти та їхнім утіленням у життя місцевими функціонерами. Характерним явищем для повоєнної України були факти низької якості товарів ужитку, справжнє виживання освітян в умовах карткової системи та неймовірно високий рівень оптимізму студенті та викладачів.