Характеристика найдавніших засобів шитва у науковому доробку Т.В. Кари-Васильєвої

Abstract

Вишивка, зберігає в собі найдавніші засоби шиття, давні традиції, збагачується новими мотивами, відбувається інтенсивний процес взаємозв’язку і взаємозбагачення різних локальних центрів, що активно впливає на розширення художньо-виражальних засобів цього виду мистецтва. Вивчення вишивки переконує, що це той вид народного мистецтва, де найяскравіше і найповніше відбились естетичні уявлення та художня культура українського народу. Вишивка - поширений вид декоративного й ужиткового мистецтва. В якому узори та зображення виконуються вручну, або машинним способом на різних тканинах, шкірі, та інших матеріалах лляними, бавовняними, шовковими, вовняними нитками, а також золотою ниткою. Однією з найвідоміших дослідників XX ст. у галузі історії вишивкарства є Тетяна Валеріївна Кара-Васильєва - український мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України, провідний науковий працівник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського національної академії наук України.