Фізичне виховання в спадщині українських педагогів (друга пол. ХІХ – перша пол. ХХ століття)

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2001 р. У дисертації висвітлено особливості розвитку фізичного виховання в спадщині українських педагогів другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття. Показано, що фізичне виховання набуває пріоритетів в педагогічній науці саме в середині ХІХ – середині ХХ століть. Аналізуються регіональні особливості педагогічних підходів до фізичного виховання українськими вченими. У роботі досліджено погляди українських педагогів (О. Духновича, К. Ушинського, Г. Ващенка, М. Демкова, А. Макаренка, В. Сухомлинського, П. Юркевича та ін.) на тілесне виховання. Доведено, що їх теоретичні основи складали підгрунтя для формування та розвитку української системи тіловиховання. Вивчено напрями фізичного виховання на українських землях, які були в складі різних держав. Проаналізовано внесок видатних українських педагогів в становлення та розвиток системи тіловиховання, історію фізичної культури. Узагальнено роль і значення діяльності теоретиків тілесного виховання даного періоду у формуванні національної системи тіловиховання. У дисертації на основі спадщини українських педагогів викладено сутність фізичного виховання, проаналізовано його форми, принципи, засоби та методи, які використовувалися в зазначений період. Підтверджується зв'язок між популяризацією фізичного виховання, різних видів спорту і реалізацією національної ідеї на українських землях. Подається аналіз теоретичних та практичних засобів тіловиховання, які використовувалися українською педагогічною наукою для здійснення завдань фізичного виховання, пробудження національної свідомості молоді.